ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА ГІМНАЗІЇ

 

Основною метою діяльності психологічної служби гімназії є психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу з метою компетентнісного самовдосконалення вчителя і учня на гуманістично – інноваційних засадах, захист психічного здоров’я і соціального благополуччя усіх його учасників.

ДІЯЛЬНІСТЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ В СИСТЕМІ ОСВІТИ УКРАЇНИ.

Психологічна служба в структурі освіти є складовою частиною державної системи охорони фізичного і психічного здоров'я молодих громадян України і діє з метою виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості.

           Служба забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку дитини, мотивів її поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних особливостей, створення умов для саморозвитку та самовиховання, сприяє виконанню освітніх і виховних завдань навчальних закладів.

            Психологічна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, Етичним кодексом психолога, Декларацією прав людини, Конвенцією про права дитини, Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту".

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ.

• Положення про психологічну службу у системі освіти України (наказ МОНУ 22 травня 2018 року №509, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 липня 2018 року за № 885/32337)

• Лист МОНУ від 18.07.2019 №1/9-462 «Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти на 2019/2020 н.р.»

• Лист МОНУ від 24.07.2019 № 1/9-477 «Про типову документацію працівників психологічної служби у системі освіти України»

Діяльність служби в системі освіти України забезпечується практичними психологами та соціальними педагогами, які мають вищу спеціальну освіту. За своїм статусом працівники служби належать до педагогічних працівників і, відповідно до чинного законодавства, користуються всіма правами і гарантіями, передбаченими для них.
Психологічна служба тісно співпрацює з органами охорони здоров'я, соціального захисту, сім'ї й молоді, внутрішніх справ, іншими зацікавленими відомствами, а також - із громадськими і благодійними організаціями.

ПРО ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОБОТИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ У СИСТЕМІ ОСВІТИ.

У системі освіти України відповідно до статті 76 Закону «Про освіту» діє психологічна служба, що забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку здобувачів освіти, мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, гендерних та інших індивідуальних особливостей, сприяє створенню умов для виконання освітніх і виховних завдань закладів освіти, соціального та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, охорони психічного здоров’я, надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти. Діяльність психологічної служби у системі освіти України здійснюється практичними психологами, соціальними педагогами, методистами та директорами (завідувачами) навчально-методичних кабінетів/центрів/лабораторій. Сучасні тенденції розвитку освіти формують загальне спрямування діяльності психологічної служби у системі освіти України. Концепція Нової української школи передбачає перезавантаження української освіти з оновленням існуючого алгоритму професійної діяльності та переглядом методології роботи з учнями, батьками, вчителями; зміну акцентів та пріоритетів з процесу на результат з використанням ефективних методів практичної психології та соціальної роботи. Саме психологічна служба покликана навчити як жити в злагоді з самим собою і з іншими, і як вступати в стосунки зі світом, щоб життя приносило задоволення. Тому першочерговим завданням працівників психологічної служби є пошук дієвих засобів і методів профілактичної, корекційної, просвітницької та розвиткової діяльності. Лише за умови наявності висококваліфікованих фахівців психологічної служби у системі освіти України, які добре розуміють свою місію, глибоко усвідомлюють проблеми сучасної освіти, розмірковують над пошуком шляхів і засобів їх ефективного розв’язання та усвідомлюють свою моральну відповідальність перед майбутніми поколіннями, можна здійснити якісні та результативні реформи.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ.

Завдання психологічної служби системи освіти України полягають:

- у сприянні повноцінному особистісному й інтелектуальному розвитку дітей на кожному віковому етапі, у створенні умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;

- у забезпеченні індивідуального підходу до кожної дитини на основі її психолого-педагогічного вивчення;

- у профілактиці і корекції відхилень в інтелектуальному і особистісному розвитку дитини.

Завдання психологічної служби гімназії:

·         створення сприятливого психологічного клімату в педагогічному та учнівському колективах;

·         профілактика негативних явищ і пропаганда здорового способу життя;

·         соціально-психологічний супровід  дітей пільгових категорій;

·         здійснення профілактико-просвітницької діяльності та пропаганди психологічних знань, підвищення рівня психологічної грамотності педагогів та батьків;

·         сприяння повноцінному розвитку особистості учнів на кожному віковому етапі, створення умов  для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;

·         забезпечення   індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічного вивчення;

·         психологічне забезпечення допрофільного та профільного навчання учнів;

·         раннє виявлення дітей з особливими освітніми потребами;

·         психологічний супровід випускників.

НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ГІМНАЗІЇ:

Діагностика – виявлення причин труднощів у навчанні, інтелектуальному розвитку, соціально-психологічній адаптації; вивчення та визначення індивідуальних особливостей динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей в освітньому процесі, професійному самовизначенні.

Профілактика – своєчасне попередження відхилень у розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям в освітньому процесі.

Корекція – усунення виявлених труднощів соціально-психічного розвитку здобувачів освіти, зниження ризиків проблем адаптації до освітнього середовища, схильності до залежностей та правопорушень, різних форм девіантної поведінки.

Навчальна діяльність – форма активного співробітництва, направлена на удосконалення, розвиток, формування особистості.

Консультування – багатофункціональний вид індивідуальної та групової роботи, спрямований на вирішення запитів, з якими звертаються учасники освітнього процесу.

Зв’язки з громадськістю – діяльність, спрямована на досягнення взаєморозуміння, співпрацю між окремими особами, колективами, соціальними групами, організаціями, державними органами управління.

Просвіта – формування психологічної та соціальної компетентності учасників освітнього процесу.

Метою практичного психолога є сприяння створенню умов для соціального та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, охорони психічного здоров’я, надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти.

Працівник психологічної служби зобов’язаний: здійснювати індивідуальну діагностику, корекцію за запитом учасників освітнього процесу, отримавши письмову згоду батьків (законних представників). Зазначена згода може бути відкликана у будь-який момент.

Кадрове забезпечення соціально-психологічної служби

                                       гімназії:

Практичний психолог гімназії – Тимошенко Олена В’ячеславівна, спеціаліст другої категорії.

Соціальний педагог гімназії – Коваль Тетяна Вікторівна,

спеціаліст першої категорії.

Принципи психологічної служби:

·         Принцип науковості – здійснення діяльності на основі досягнень сучасної психології з використанням валідних діагностичних методик, що пройшли апробацію на території України та містять вікові тестові норми;

·         Принцип гуманізації навчально-виховного процесу – пріоритету інтересів особистості дитини;

·         Принцип розвивального характеру діяльності;

·         Принцип сенситивності – урахування вікової періодизації в розвитку певних видів психічної діяльності;

·         Принцип індивідуального підходу – урахування індивідуальних темпів та напрямів розвитку особистості дитини;

·         Принцип системності – розгляд явищ у системі навчально-виховного процесу та сукупності взаємодії суб’єктів педагогічного процесу.

Сихологічна служба  гімназії створює:

·         сприятливий психологічний клімат, де комфортно себе відчувають всі учасники виховного процесу;

·         умови для всебічного особистісного розвитку дітей, їхнього повноцінного психічного здоров’я.

Психологічна служба гімназії сприяє:

·         пошуку, відбору і розвитку обдарованих дітей;

·         свідомому вибору молоддю професії, з урахуванням ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей учнів;

·         успішному навчанню учнів різних вікових категорій, з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини і – можливих труднощів в адаптації під час переходу з однієї вікової категорії в іншу;

·         захисту дітей від будь-яких форм фізичного, психічного та морального насильства, пропагує здоровий спосіб життя;

·         формуванню психологічної культури учнів, педагогів, батьків.

Навіщо потрібен психолог у гімназії?

«Більшість людей щасливі настільки, наскільки вони вирішили бути щасливими» (А. Лінкольн)

Працюючи не один рік практичним психологом, я прийшла до висновку, що більшість не лише дітей, але і дорослих не  розуміють, хто такий психолог і навіщо він узагалі потрібен.

У чому ж особливості роботи психолога і чим вона відрізняється від діяльності  психотерапевта чи психіатра?

Психолог — це спеціаліст, який має відповідну освіту і працює із здоровими людьми, котрим необхідна допомога в різних життєвих ситуаціях (сімейні стосунки, труднощі у дитячо-батьківських взаємовідносинах, непорозуміння з колегами, втрата близьких, проблеми вибору тощо).

Психотерапевт — особа, яка має кваліфікацію з психотерапії. Працює з психологічно здоровими людьми, у яких є внутрішньоособові проблеми, що спричиняють багато незручностей і заважають нормально жити.

Психіатр — лікар із медичною освітою, який працює з людьми, що мають різні психічні захворювання.

Таким чином, якщо  у нашому житті складаються ситуації, які ми не можемо вирішити самостійно, або є внутрішньоособові проблеми, тоді йдемо до психолога чи психотерапевта. Усе, що стосується психічних хвороб, то це — до психіатра.

Слабка людина не звернеться до психолога, бо, як правило, не шукає рішення, а намагається перекласти відповідальність на інших, звинувачує всіх і все.

Хтось вважає, що він зможе впоратися зі своїми проблемами самотужки. Але досить складно побачити  себе зі сторони.

Отже, психологи працюють зі ЗДОРОВИМИ ЛЮДЬМИ, яким потрібна підтримка у вирішенні конкретної проблеми у тій чи іншій ситуації. Психолог не надає порад, не має чарівної палички, не оцінює і не критикує. Він спрямовує вас, дає можливість зрозуміти те, що насправді відбувається у вашому житті, допомагає роздивитися різні варіанти рішень та знайти вихід.

Вибір за вами: жити за звичним сценарієм, роками створювати своє власне пекло, змушувати страждати себе та своїх близьких, а, можливо, ризикнути і змінитися.

Велика мужність — усвідомити, що у вашому житті не все добре, наважитися взяти на себе відповідальність за те, що відбувається, і почати з цим працювати. Пройти через біль, страх, власний опір і стати іншим. Із більшими можливостями, із новими бажаннями, із новим поглядом на себе і на все, що вас оточує. І стати ще більш щасливим, здоровим, упевненим і успішним.

Розглянемо основні напрями діяльності психолога в школі:

·         Психологічне просвітництво:

– формування у вихованців та їхніх батьків (законних представників), педагогічних працівників та керівництва потреби в психологічних знаннях, бажання використовувати їх в інтересах власного розвитку. Створення умов для повноцінного особистісного розвитку і самовизначення учнів, вихованців на кожному віковому етапі, а також у своєчасному попередженні можливих порушень у становленні особистості і розвитку інтелекту;

·         Психологічна профілактика:

– попередження виникнення явищ дезадаптації учнів, вихованців гімназії, розробка конкретних рекомендацій педагогічним працівникам, батькам (законним представникам) з надання допомоги в питаннях виховання, навчання і розвитку;

·         Психологічна діагностика:

– поглиблене психолого-педагогічне вивчення учнів, вихованців протягом усього періоду навчання, визначення індивідуальних особливостей і схильностей особистості, її потенційних можливостей у процесі навчання і виховання, у професійному самовизначенні, а також виявлення причин і механізмів порушень у навчанні, розвитку, соціальної адаптації.

·         Психологічна корекція:

– активний вплив на процес формування особистості в дитячому віці і збереження її індивідуальності, здійснюване на основі спільної діяльності психолога, логопеда, соціального педагога та інших фахівців. Дана робота включає в себе елементи гри і малюнкові методи (в залежності від віку дитини). Проведення позакласних заходів (класна година,тренінги, година психолога), а також тих, що входять до компетенції психолога.

·         Консультативна діяльність:

– надання допомоги учням, вихованцям, їх батькам (законним представникам), педагогічним працівникам та іншим учасникам освітнього процесу в питаннях розвитку, виховання і навчання за допомогою психологічного консультування. Складання психолого-педагогічної характеристики дитини, яка розкриває розвиток психічних процесів.

Школа для дитини є центром освоєння соціуму. Перший досвід міжособистісних стосунків, засвоєння знань, і багато чого іншого – все це отримує дитина в школі. Саме тому,  необхідно відпрацювати єдину стратегію співпраці педагогів, батьків та психолога. Лише при спільному прийнятті рішень, школа може претендувати на звання соціального інституту знань.

Навіщо потрібен соціальний педагог у гімназії?

Соціальний педагог — це фахівець із виховної роботи з дітьми, підлітками, молоддю, дорослими, який покликаний створювати сприятливі соціальні, навчально-виховні умови для розвитку й соціалізації особистості; спеціаліст, який зайнятий у сфері соціально-педагогічної роботи або освітньо-виховної діяльності. Він організовує взаємодію гімназії  та установ, сім'ї, громадськості з метою створення в соціальному середовищі умов для соціальної адаптації та благополуччя в мікросоціумі дітей та молоді, їх всебічного          розвитку.
           Мета соціально-педагогічної роботи в навчальному закладі - сприяння успішному вирішенню учнями власних проблем.

          Засоби досягнення цієї мети - вивільнення і розвиток ресурсів учня і його соціального оточення, забезпечення необхідних соціальних змін, навчання, виховання та самовиховання    особистості.
          Від традиційних сфер діяльності, які пов'язані з аналізом та вирішенням проблем людей (психологія, соціологія, педагогіка тощо), соціально-педагогічна робота відрізняється перш за все своїм інтегральним характером. Соціальний педагог сприймає учня як цілісного індивідума, поєднуючи різні сторони його особистості, в той час, як суміжні спеціалісти підходять до вирішення проблем однобоко, однак цілісне бачення учня дозволяє вчасно прийти йому на      допомогу.
          Важливою особливістю соціально-педагогічної роботи у гімназії, на відміну від суміжних сфер діяльності, є її посередницький характер, до того ж цей елемент виступає не як периферійний, а як центральний.
Соціальний педагог виступає посередником між учнем і соціумом. За умови більш детального аналізу посередництва можна виділити декілька напрямів його   здійснення:
- між учнем і різноманітними структурами й     установами;
- між учнем та вчителями і    вихователями;
- між дитиною та          батьками;
- між учнем та іншими спеціалістами, які залучаються до вирішення виховних та навчальних проблем (тренери, керівники гуртків       тощо);
- між учнем та різними групами ровесників, молодіжними групами тощо.

Соціальний педагог:

·         вивчає та оцінює особливості діяльності і розвитку учнів (вихованців), мікроколективу (взводу чи референтної групи), колективу гімназистів в цілому; досліджує спрямованість впливу мікросередовища, особливостей сім'ї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу та джерела негативного впливу на дітей і підлітків;

·         прогнозує на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості учня чи групи; прогнозує результати навчально-виховного процесу з урахуванням найважливіших факторів становлення особистості;

·         дає рекомендації (поради) учням (вихованцям), батькам, вчителям та іншим особам з питань соціальної педагогіки; надає необхідну консультативну соціально-педагогічну допомогу підліткам, які потребують піклування чи знаходяться у складних життєвих обставинах тощо;

·         забезпечує дотримання норм охорони та захисту прав дітей і підлітків, представляє їхні інтереси у різноманітних інстанціях (службі у справах неповнолітніх, поліції, суді тощо);

·         переконує гімназистів в доцільності дотримання соціально значимих норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя; сприяє попередженню негативних явищ в учнівському середовищі;

·         бере участь у виховній роботі з питань профілактики появи негативних форм поведінки у неповнолітніх (паління, алкоголізму, наркоманії; підліткової злочинності тощо), пропаганди здорового способу життя, статевого виховання молоді;

·         займається профілактикою правопорушень неповнолітніх. Дотримується педагогічної етики, поважає гідність особистості дитини,  захищає її від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, пропагує  здоровий спосіб життя. Постійно підвищує свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру.

·         надає соціальні послуги, спрямовані на задоволення соціальних потреб гімназистів; здійснює соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально-незахищених категорій серед учнів; сприяє соціальному і професійному визначенню особистості, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію;

·         координує діяльність й взаємодію усіх суб'єктів соціального виховання; сприяє соціально корисній діяльності дітей і підлітків; формує  демократичну систему взаємостосунків в підлітковому середовищі, а також серед дітей і дорослих.

·         здійснює соціально-педагогічний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей з метою попередження негативних проявів в поведінці, бездоглядності та випадків усіх форм домашнього насильства над дітьми;

·         допомагає виявленню творчих нахилів, розкриттю здібностей дітей та підлітків, сприяє участі учнів у суспільно-корисній діяльності; сприяє розкриттю здібностей, талантів, обдарувань вихованців через їх участь у науковій, технічній, художній творчості. Залучає громадські організації, творчі спілки, окремих громадян тощо до культурно-освітньої, профілактично-виховної, спортивно-оздоровчої та інших видів роботи.

·         проводить просвітницьку роботу з батьками або особами, що їх замінюють (індивідуальні бесіди, виступи на батьківських зборах).