Поради на час карантину для батьків, які виховують дітей із інвалідністю

Тривожні новини, соціальна ізоляція і невідомість – непросте випробування для кожної родинини. Сім᾿ям, які виховують дітей з інвалідністю особливо складно. Дитячий фонд ЮНІСЕФ Україна на своїй сторінці у фейсбук розмістив поради на час карантину для батьків, які виховують дітей із інвалідністю від мами й експерта Маріанни Онуфрик :

 Бережіть свій ресурс

Відмовтесь або зведіть до мінімуму  діяльність, яка викликає роздратування чи пригнічення. Будьте до себе поблажливими та не звинувачуйте себе в тому, на що не впливаєте.

‍‍‍ Будьте інклюзивними

Якщо у вас є ще діти, не придумуйте для кожного окрему активність. У побуті та дозвіллі має бути місце інклюзивній діяльності. Можна разом поприбирати чи розважитись у спосіб, який подобається усім.

 Навчайтесь у радість

Розробіть «карантинний» графік навчання – вчителі, чи інші фахівці, допоможуть  вам із наповненням занять і консультуватимуть телефоном. Якщо ж думка про заняття викликає спротив, то заберіть слово «не» з меседжу «Карантин – це не канікули». Повернете його, коли разом із дитиною вирішите, що час настав.

 Використовуйте нові можливості

Якщо дитині потрібна консультація лікаря – спершу зателефонуйте, мінімізуйте відвідування закладів охорони здоров᾿я. Відео зв᾿язок дозволить передати зміни у поведінці чи здоров᾿ї дитини. Запишіть відео, якщо такий зв᾿язок наразі не доступний. Знайдіть інформацію про лікарів, які під час карантину консультують онлайн і безкоштовно: ➡️ https://bit.ly/likari_online

Якщо ви не можете вийти з дому, не вистачає коштів на необхідне – звертайтеся за допомогою! Багато благодійних та громадських ініціатив можуть підтримати вас.

 Уникайте сенсорних перевантажень

Планшет чи телефон з іграми, телевізор із останніми новинами, розмови по телефону і скайпу – такий шум виведе з рівноваги будь-кого, а дитину з інвалідністю – й поготів. Мінімізуйте шум, обмежуйте сенсорні подразники. Це позитивно вплине на всіх членів родини.

 Більше обіймів

Діти з інвалідністю, особливо ті, які мають аутизм, поведінкові розлади чи сенсорні порушення, чутливіше сприймають зміни у житті. Найкраще заспокійливе – це обійми близьких і рідних. Випробуйте і на собі! Чергуйте “обіймашки” з тактильними знаками уваги: гладьте дитину по голові, руках, спині.

 Мрійте

Перебування разом дозволяє побачити – скільки всього ви досягли у розвитку дитини! Повірте у свою дитину ще більше і помрійте, якою вона буде через 10-15-25 років, якщо ви продовжите цю роботу. Намалюйте свої мрії, намітьте план «післякарантинних» активностей з їх реалізації. Робіть це не поспішаючи – у вас попереду ще кілька тижнів !