Діти вчаться тому чому їх вчать

Для дитини немає людей важливіших, ніж мама і тато. Вони перші і найголовніші вчителі. Ніхто ніколи не може вплинути на життя маленької людини сильніше за батьків, а тому саме від них залежить, яким виросте їхній син або донька.

Дітям дуже потрібна батьківська увага, їм подобається коли батьки їх помічають. Приблизно з року вони починають вести  себе не так, якби нам хотілося. І ми відкладаємо усі звичні справи, щоб займатися дітьми. Тобто діти починають контролювати поведінку батьків. Роблять це несвідомо і ненавмисно просто починають розуміти, що на «погану поведінку» батьки звернуть увагу.

 Діти розвиваються, стають впевненішими в собі, якщо батьки дозволяють їм приймати самостійні рішення, робити щось корисне для сім’ї. Не треба захищати дітей від труднощів або вимагати їх коритися кожному вашому слову. Приділяйте дітям якомога більше уваги, підтримуйте їх. Діти, які відчувають, що їх поважають, рахуються, починають поважати себе, набувають впевненості в собі.

Пропонуйте дитині свободу вибору, розмовляйте з нею спокійним приязним тоном – це дієвий спосіб навчити дитину навичкам самодисципліни.

 Батьки часто багато працюють заради своїх дітей. Не важливо, що саме ви робити разом із дитиною, важливо проводити цей час з терпінням та добротою, що є необхідними атрибутами позитивного виховання.

 Ми, батьки, завжди прагнемо захищати своїх дітей і це є природньо. Але пам’ятаємо що варто підтримувати і вчителя нашої дитини. Підтримувати вчителя це чути його, прислухатися до його порад, тому що дитина може вести себе по різному вдома і у шкільному середовищі.

Вчитель може навчити нашу дитину всьому необхідному для дорослого життя, але саме ми, батьки, несемо відповідальність за виховання людини. 

 

 Американський психолог Дороті Лоу вважає, що діти вчаться того, чого їх вчать:

-   якщо діти живуть у постійній критиці, вони вчаться засуджувати;

-   якщо діти живуть у ворожості, вони вчаться битися;

-   якщо діти живуть у заздрощах, вони вчаться зневажати;

-   якщо діти живуть зі страхом, вони вчаться боятися;

-   якщо діти живуть у жалості, вони вчаться жаліти себе;

-   якщо діти живуть у насмішці, вони вчаться бути боязкими;

-   якщо діти живуть у соромі, вони вчаться почуватися винними;

-   якщо діти живуть у заохоченні, вони вчаться довіряти;

-   якщо діти живуть з похвалою, вони вчаться вдячності;

-   якщо дітей вчити ділитися, вони вчаться бути щедрими;

-   якщо діти живуть у чесності, вони вчаться бути правдивими;

-   якщо діти живуть з визнанням, вони вчаться любити;

-   якщо діти живуть з схваленням, вони вчаться любити себе;

-   якщо діти живуть у розумінні, вони вчаться бути цілеспрямованими;

-   якщо діти живуть у справедливості, вони вчаться бути справедливими;

-   якщо діти живуть у добрі та ввічливості, вони вчаться поважати;

-   якщо діти живуть у безпеці, вони вчаться вірити у себе й довіряти тим, хто поруч;

-   якщо діти живуть у дружбі, вони вчаться розуміти, що життя прекрасне.